Наш час. Напередодні в одній з газет було зашифтоване повідомленя для Ордеру Великого Союзу.
Там було зашифровано стандартним, нікому більше не відомим, шифром:
"Завтра о 3:00. Около кав'ярні, як завжди."
Ну і перший, звичайнож, прийшов винуватиць цього зібраня, один з головних в цьому ОВС, Mister_SER.
Він з'явився в 2:40, у самому звичайному одязі, як сама звичайна людина.
На нього ніхто не звертав уваги, хочаб тому що вулицы були безлюдны, ну майже безлюдны.
Коли не коли проходили люди, деякы з них розмовляли по мобільному, недалеко від мене спав бомж...
Mister_SER підійшов до лавочки, яка була не по далік, поклав ногу на ногу, відкрив начебо колу, і випив.
Став чекати, поки не прийдуть всі інші...

Бігти....
Треба бігти...
Сальвор несамовито біг,рятуючи своє життя.
За ним не полювали міфічні монстри,його не переслідувала поліція, дружина не ганялась за ним.
Все було набагато гірше.Безформенна сутність,що гналась за ним, можна було б назвати Тьмою,Ентропіює,Нічим в кінці кінців.Та незважаючи на назву Ніщо пожирало все до чого могло дотягнутись.

"Треба бігти, треба рятуватись.Не треба переривати свого бігу.Можливо крім Тьми тут з*являться її послідовники, Тьма завжди приваблювала слабких людей своєю силою,невідворотністю."-думав Сальвор
І насправді, біля нього бігли декілька постатей, чи це люди чи ні відрізнити було неможливо- Тьма прикривала їх.Добре було б якби вони просто бігли,так вони ще й стріляли, в результаті чого Сальвор був змушений оббігати перешкоди і прикриватись ними на бігу.

"Цей будинок можна перестрибнути,отак...Ні,мене зачепили,добре що куртка містить вкладки пластисталі.Он там,бачу кламок паркана,якщо його відламати і метнути,то одного переслідувача можна збити.Так,є!!!!!!!Тільки точність мала,треба буде вдома потренуватись.Коли виживу.ЯКЩО виживу.З пістолетами мені не так вже й страшно, одяг куленепробивний, тільки голову слід берегти.Жаль свою улюблену кепочку не взяв."

"Надіюсь зброї ближнього бою у них нема"- думав Сальвор.
Саме в цей момент один із пересллідувачів,який не мав пістолета і тому не відволікався на постріли швидко наздоганяв Сальвора.Тут Сальвор побачив,що зброя ближнього бою у нього все-таки є.Вона в цей момент яскраво світила червоним кольором і видавала дивні звуки.

"Світловий меч?думав Сальвор,-пора витягувати свій"
Він витягнув і увімкнув свій Синій меч але тут його осінила думка:
"Дуже схожа ця постать на Імператора із Зоряних Воєн,гарний у нього меч,та мій не гірший,завжди мріяв про Світловий меч.СТОП!!!!!!"


Останнє речення пролунало як дикий крик,незважаючи на дивність ситуації Тьма підкорилась наказу.
"БЛЯХА!!!!!Який, йомайо, світловий меч????Ти не Тьма,ВИ не існуєте,це Сон."-думав Сальвор."В кінці кінців,ЯКА Тьма,її не існує,ну хоча б у такому вигляді (:"-продовжував він.

Тепер світ став підлягати бажанням,інстинктам і страхам Сальвора.Тьма зникла і він почав його досить швидко міняти.Та незважаючи на це Тьма повернулась ,Біг вже міг розпочатись знову,та Думка увійшла знову "ЦЕ СОН, я не повинен це забувати"Та незважаючи на те,що Сальвор весь час думав що він не повинен забувати що це СОН, Сон невпинно боровся з ним, підсвідомість боролась за право знов узяти владу над світом сну.
Цю боротьбу не можна ніяк описати,це не була дуель,не було фехтування ,це просто хто кого передумає Свідомість чи підсвідомість,враховуючи що все чого боїться свідомість стається і все хоче забутись навіть той факт що все хочеться забутись.Самі бачите, зрозуміло описати стан боротьби Сальвора із собою просто описати не вдасться(чесно кажучи цього разу битва затягнулась,переважно вона тривала дуже мало а підсвідомість вирішувала діяти таємно, так би мовити Підсвідомий Гамбіт).Сальвор не знав чому цього разу підсвідомість не відходить в тінь,вона боролась до останнього,і що дивно- відкрито.Мабуть це було зв*язано з тим, що вона передчувала що якщо не зараз то наступний раз буде максимум завтра,а може і ще пізніше.

І саме в момент піку боротьби в согн почали вторгатись дивні звуки.Вони повторялись і повторялись,все збільшуючи свою гучність, аж допоки Сальвор не прокинувся.


ЗАМАХАЛИ!!!!!!
Ну я розумію,ОВС це таємна організація але якого збирати нас у 3й ночі???Невже не зрозуміло, що найкраща конспірація була б у випадку якби всі знали коли ми,де і як зустрічаємось, адже груба друзів які люблять порозказувати як цікаво було вчитись разом у школі,і святкують дома кожного місяця не викликає підозр.Наодміну від групки людей які скаженно обертаються,слідкують щоб за ними не слідкували і курять біля кав*ярні о третій ночі.Варто сказати,що згаданий метод старих добрих друзів є досить таки універсальним,хто б міг наприклад подумати, що саме так і працює частина ОВС, можна сказати усередині самої ОВС,тільки цілі зовсім інші, причини і глава інший, і взагалі вона ІНША у повному розумінні цього слова.

Шифр,ШИФР!Чому ОВС все ще користуємся СШО кодом??СШО,Стандартний Шифр Ордену, мягко кажучи на мою думку він чуть-чуть застарів,чуть-чуть,його всього-навсього в кінці 19го сторіччя придумали, він чуть-чуть застарілий,зовсім трішки.Ним все ще користуються, хоча навіть старий-добрий RSA код,якщо його по-мудрому застосувати вкодувавши в символи газети економніший,його важче взламати.Розумію,старий,перевірений шифр,але це тупість!!!Нормальний квантовий комп*ютер досить швидко його взламає.Розумію, офіційно він є тільки на папері,але хіба саме ОВС не користується приладами які невідомі широкому загалу?Ми зазвичай користуємось декількапотоковою квантовою криптосистемої.ЇЇ взагалі підслухати нереально,навіть теоремка така є, ммм,треба перечитати теорію,пригодиться.ОВС це якийсь відстійник для тих хто хоче почуватись "Сірим Кардиналом" Людства, не розуміючи навіть самого розмаху людства.Та й саму назву ОВС придумав якийсь дятел, напевне вона виникла ще в школі- дітки бавились у спецагентів, розробляли таємні плани захоплення людства,і назва і збереглась.

Та все-таки пора йти.

Сальвор надів штани,сорочку,куртку,взувся і побіг на зустріч.

ОВС
Так,так ОВС. Моя мрія .Моя робота.Моє покликання.мій обов*язок.Захищати батьківщину.Громадянський обов*язок.Для кого ці слова хоч щось означають?Для Дункана вони означали багато.Не сім*я, не кар*єра а обов*язок означав для нього мету свого життя.Як ніхто інший він вірив,що саме так можна врятувати людство.Допомогти йому просуватись далі,у майбутнє.Перемагати всі незгоди, не зважати на перепони, рухатись вперед.Він добре вчився в школі, його вибрали для служби Країні і Людству.Рідні вважали,що він давно мертвий,але це не має значення.Благо людства вище ніж особисте благо.Значно Вище.Ні,ця служба не є легкою,не є веселою,не є цікавою для Дункана.Він відчуває обов*язок,і він значно важливіший за особисте щастя.

Саме обов*язок вів його до кав*ярні в центрі міста, де буде проводитись зустріч,точніше сказати ймовірніше передзустріч з узгодженням місця нової зустрічі, хоч може збори будуть у сховку недалеку від кав*ярні,точніше сказати в одному із сховків,їх було досить багато,враховуючи розмах ОВС.

Я йшов... йшов і знову йшов...
Глянув на годиник, 2:39, глянув через 1 хв, 2:40...
Йти ще хвилин 5, мінімум... і куди ж я спішу? Ще аж 20 хв є... покищо є.
Бачу, недалеко він мене проходить закохана пара... ех, і як мало вони знають!
Вони не знають, що у цьому світі твориться насправді, я сам, чесно кажучи, незнаю докінця це теж.
Ех... а може краще би і не знав... незнаю.

І тут бац, хтось біжучи і матюкаючись про себе, чуть не врізається в мене.

- Блін, сальвор, куди ти спішиш? ну йомайо...
- та так.....просто.... вирішив пошвидше прийти, та й будильника... не почув...
- ну то пішли...
- пішли

Ми пройшли ще 2 хв і побачили Mister_SER'а, який собі спокійно сидів на лавочці, і привіталися з ним... а він з нами.

за вікном уже 5 хвилин сигналило таксі, а Рейвен ніяк не могла вибрати сумочку яка б підходила до взуття. подумавши про те що мабуть таки треба буде вибратися в магазин і купити щось нормальне, вона таки взяла велику чорну сумку, поклала в неї мобільний і ще купу нікому непотрібної фігні і ще раз глянула на себе у дзеркало. раптом виникла думка що потрібно підправити макіяж, але глянувши на годинник вона усвідомила що через 10 хвилин має бути на місці. таксі досі чекало її біля входу. Рейвен звернула увагу на симпатичного високого блондина, який сидів за кермом таксі і вже починав нервувати. вона ще раз вирішила глянути на годинник, щоб пересвідчитися чи все правильно і вона не приїде зарано, але як виявилось він залишився вдома на столику серед купи журналів. стала біля таксі чекаючи коли симпатичний водій відірве свою дупу від сидіння і відкриє їй дверцята.
через кілька хвилин вони вже їхали порожніми нічними вулицями міста. Рейвен витягнула з сумочки помаду і підправила губи. оскільки дорога була довга і їй раптом стало нудно вона почала обережно розглядати симпатичного водія в дзеркальце. а таки нічого хлопчик, шкода що простий водій, а такі не в її стилі. хоча, вона б не відмовилась зараз замість нудних зборів повечеряти з ним в романтичній обстановці. останні 5 хвилин, поки вони доїхали до призначеного місця, Рейвен любувалася своїм відображенням в дзеркальці що виявилось набагато цікавішим заняттям. таксі зупинилось посеред похмурої некрасивої вулиці де навіть не було нормального освітлення. Рейвен, гордо піднявши голову, рушила вперед шукати те довбане кафе біля якого її мали чекати.

Мда... Кому стукнуло в голову зробити мене таксистом? Мене одного з людей що очолюють ОВС?
Ну я все розумію послати прибрати якусь важливу людину. Так ні привезти якусь даму на зустріч.
Сказали що дуже відповідальне завдання. Прямо таки.
Ну що ж я під'їхав до будинку цієї пані і посигналив.
Жду. Нуль реакції. Вона там що померла? Сигналю знову. Вона напевно знущається.
Якщо вона буде і далі так продовжувати ми запізнимось
Ну нарешті вона вийшла.
Хм.. А вона досить симпатична..
Ну добре поїхали.
Так при швидкості на якій ми їдем зараз нам їхати до місця призначення 20 хвилин
Але в нас є лише 10
Понслась))
І чого вона весь час на мене дивиться? в мене щось не так з зачіскою?
О а вона ще й самозакохана. Як вона собою милується)) Впринципі я був не проти помилуватись нею в більш інтимній обстановці
Ех ну що те ОВС знову від мене хоче
Приїхали
Мдя місцину вибрали дуже дивну
Безлюдна вулиця в чорта на рогах та ще й у три години ночі
Вибирав точно не Сальвор, не його стиль
Тоді хто ж організатор ?
А ось і знайомі лиця
Це всі,- запитав я
Тоді я вас уважно слухаю

Я, сальвор і предатор спокійно собі розмовляли коло лавочки як в 2:59 до нас прийшов Дункан Айдахо.
Ми поздоровались з ним, він з нами.
- Всі прийшли? - він спитав
- Ні, Рейвен як завжди запізнюєтся - відповів я
- Знову?
- Ага, навіть діла послали, щоб він пошвидше привіз...
Через 5 хвилин недалеко від нас з"явилося таксі... звідти вийшли ділвіш і Рейвен.
Вони підійшли до нас
- це всі - запитав діл
- так - відповів я
- ну то пішли - сказав сальвор
Я, сальвор, предатор, дункан, діл і Рейвен зайшли в кафе.
Прадатор поздоровився з барменом, всі інші просто кивнули. Ми зайшли в службове приміщення, а з нього в таємний підвал.
В підвалі знаходився великий стіл, недалеко від нього були ящики з випивкою...

Ми всі зайшли в наше таємне приміщення, воно було досить просторе, і в ньому було все необхідне.
Я любив це місце, тут раніше було людно, не те що зараз, завжди можна було поговорити з друзями,
обговорити остайні новини, зіграти в щось або просто посидіти попити чогось...
Mister_SER підійшов до більярда, запропонував зіграти. Сальвор на нього подивився дивним поглядом...
- і це ціль нашого зібраня о третій ночі!? - невдоволено сказав сальвор
- а ти кудись поспішаєш? - запитав я
сальвор не відповів, і в мене щось з"явилось дивне відчуття, наче з ним щось не так...
- так ніхто не хоче зіграти? - запитав Mister_SER
Ніхто не відповів.
- Ну щож - починав Mister_SER - я вас всіх ту зібрав щоб повідомити одну новину, ми всі помрем.
У всіх стали кам"яні облича, в мене в тому числі
- Я пожартував - швидко додав він.
- так от - продовжував Mister_SER...

- Ну щож, я вас всіх тут зібрав щоб повідомити одну новину, ми всі помрем.
Всі були в шоці, а я в душі сміявся з цього.
- Я пожартував - додав я - так от, наскільки нам стало відомо, наші смертельні вороги з так званого Товаривства Братства Вільних, задумали знайти свиток "ime"...
- Так він таки існує? - спитав Дункан Айдахо
- Так він абсолютно реальний - відповів я
- І щож там написано? - запитала Rawen
- це таємниця! - викрикнув Дункан Айдахо
- так, так, те що там написано є давно забуде і утрачене, невідоме - сказав я - я нам стало відомо, точніше їм, він схований десь тут, десь в цьому місці, але нам не відомо де саме, і їм нащастя теж, точніше ми так думаємо...
- ну і що гнам робити? - спитав Dilvish
- звичайнож знайти його першими - відповів Predator
- питання от тільки в тому, де саме шукати... - додав я

"ииии,люди, я сильно вибачаюсь,але чесно кжаучи мене все це вже замахало"-почав Сальвор.

Розумію,шпигунські ігри це круто,цікаво.Але...От наприклад ти,МС,ти створивши ОВС,і наклєпавши мегамеханізмів нам не пояснюєш ні цілі,НІЧОГО.Лише час від часу тебе пропирає на пророцтва,місії,порятунок людства і т.п.Мене вже це ЗАМАХАЛО.Ти, Дункане, ти розумієш за що ти борешся?За добро, сам не розуміючи у чому воно полягає!!!!Знаєш всі легенди людства, але не можеш відрізнити правду від вигадки.

"Нагадаю вам,як почалось ОВС,-продовжував він,-пам*ятаєме,МС із нами були досить добрими друзями,вчились ми не особливо добре, враховуючи ентузіазм і поведінку, та й не були ми особливо тупими.І любили ми понавигадувати винаходів різних.і тут прийшов МС і сказав мовляв,давайте будемо служити людству.Отак то все і почалось...."

Та МС не був таким добрим і простим як ми його вважали, час від часу ми взнавали про якійсь таємні плани, ворогів людства.Не раз ми рятували Людство від Армагеддону.Крім того йому незвичайно везло.Ну дійсно дуже ВЕЗЛО.

Кожен раз він нам багато чого не договорювали,і можна сказати,що він із всіх наших "операцій" отримував найбільше.Він і зараз знає найбільше з нас,але не розкриває нам усієї правди,чому????
Відповідь єдина,він хоче правити світом,без нас він би вього цього не досяг,а нами він відкрито маніпулює.Він цікавиться езотерикою,та не відкриває правди,розказує нам про таємні знання та не розуриває правди.

МС,може розкажеш праввду???

На цій ноті Сальвор завершив свою промову,а нам варто відмітити, що мав він своєрідний дар: так жонглювати фактами щоб переконати народ, якби він не служив Людству(точніш МСу), то він би став політиком,напевне,удача(не особливо менша ніж у Містера,та цього ніхто не замічав,Сальвор любив приховувати свої достоїнства,взагалі Сальвор скромним був,правда?(: )

З цього зрозуміла реакція більшості,яка активно почала завдавати питання Містеру_СЕРу.Та не так все просто було.

-Шановні,ви з глузду з*їхали?
-Відколи ми знайомі,ти не робив нічого, що б відкинуло мою гіпотезу, кожна дія,кожний поступок, все давало мені причину засумніватись у тобі, твоїй щирості
-Як ти міг...
-Сальвор правий,ти повинен нам сказати правду

Тим часом сальвор витягнув дивний предмет,нажавши кнопку.
Здивуванню всіх не було меж:це був Світловий меч!

-Чому дивуєтесь,ви знаєте, що мені досить подобались Зоряні Війни,і одним із перших моїх винаходів був особистий світловий меч.
-Чесно кажучи,я теж це зробив,сказав Ділвіш

Тепер вже два мечі,в руках людей,які вміли користуватись всією зброює яка існувала на планеті Земля з досить прийнятною ефективністю загрожували Містеру_СЕРові.

-Містер_СЕР, ти звинувачуєшся у зраді духу ОВС,ти звинувачуєшся у недотриманні заповітів дружби, ти звинувачуєшся у тому,що хочеш заволодіти світом,захопивши свиток,ми просимо тебе розповісти нам всю правду і покаятись.

Мечі потріскували у залі Сенату ОВС(варто сказати,що основний штаб ОВС знаходився під Землею,і саме там відбувались часті зустрічі агентів,чи адептів як їх називав Сальвор).
Містер_СЕР не мав вибору...

Та його знання були більші за знання всіх агентів,набагато більші.

Описати його втечу досить важко, мало хто зміг запам*ятати її, події,що розвиваються за декілька сотих секунди не запам*ятаєш.

Умовно можна сказати,що нападаючих Ділвіша і Сальвора знесло хвилею,потім з*явилось щось,що поглинуло МСа(простіше кажучи МС зник,мовби розчинився у повітрі).Звичайно хвиля і ЩОСЬ знищили досить велику частину штабу

-Що це було????

Агенти пішли до пульту керування камерами,щоб передивитись запис,який не залишив жодних сумнівів в правильності найбільш неймовірною із усіх теорій...

"Ми можемо сказати, що Містер_СЕР не мав при собі жодного приладу,який би випромінював електромагнітне поле крім його тіла."-промовив Сальвор."Сказавши точніше, він не мав при собі взагалі ніякого приладу.Єдина можливість,не враховуючи того факту,що Містеру могли бути відомі прилади з використання сильної і слабкої взаємодії,що ДУЖЕ малоймовірне, полягає в тому,що магія існує..."

-Але ж це неможливо,я довго експериментував прагнучи відкрити її
-Наш мозок не дає нам змоги відкрити магію, бо ми,як істинні агенти,діти технологій твердо переконані у неможливісті магії,ми притупили інстинкти,але тепер все може змінитись.

Сальвор провів рукою у повітрі і його світловий меч завмер у повітрі так ніби сила всесвітнього тяжіння.Підкорюючись думці він виконував у повітрі рухи, адже тепер мозок Сальвора не був обрамлений у рамках звичних нам законів фізики.

"Тепер ми знаємо,що магія існує, причому її використовувати може практично кожна людина,що не є особливо добре.Нас рятує тільки ОБОВ*ЯЗКОВА умова, людина може її використати тільки коли побачить як магію використає інший і здогадається що вона теж нею володіє, не спробує перевірити,а якщо вона буде ЗНАТИ.Це дуже погано..."

-Але ж це неможливо,я довго експериментував прагнучи відкрити її
-Наш мозок не дає нам змоги відкрити магію, бо ми,як істинні агенти,діти технологій твердо переконані у неможливісті магії,ми притупили інстинкти,але тепер все може змінитись.

Сальвор провів рукою у повітрі і його світловий меч завмер у повітрі так ніби сила всесвітнього тяжіння.Підкорюючись думці він виконував у повітрі рухи, адже тепер мозок Сальвора не був обрамлений у рамках.

"Тепер ми знаємо,що магія існує, причому її використовувати може практично кожна людина,що не є особливо добре.Нас рятує тільки ОБОВ*ЯЗКОВА умова, людина може її використати тільки коли побачить як магію використає інший і здогадається що вона теж нею володіє, не спробує перевірити,а якщо вона буде ЗНАТИ.Це дуже погано..."

"Але чому?"-пролунав голос.

"Тому,що божевільний спецагент, з манією величності який воліє заволодіти свитком,і цей же спецагент який ще й володіє магією це дві зовсім різні загрози. Зараз найбільша небезпека для людства це його колишній "рятувальник"-Містер_СЕР"

Як же він помилявся тоді.....

Адже нікому не відомі помисли всіх людей Землі,та й у своїх помислах деколи важко розібратись,не кажучи вже про таких агентів,як Сальвор,Містер_СЕР,Предатор,дункан і рейвен.

Та й їм скоро прийдеться зіткнутись із загрозою, бо проти Великих Сил, ніщо не може встояти.Добро і Зло,Кохання і Ненависть,Світло і Темрява, і дві найбільш дивні,Ентропія і Випадковість,Порядок І Хаос, і нема між німи вибору, правди у виборі нема, ніколи не можна визначити яка з Сил, Холод чи Тепло,Ентропія чи Флуктуація, Щось чи Ніщо добра,а яка Зла,саме тому Дункан не відрізняв правди у словах Містера_СЕРа, і як не дивно саме тому світ саме такий багатогранний,а не такий як його будують у казках....

-Шановні, ви з глузду з*їхали?
-Відколи ми знайомі,ти не робив нічого, що б відкинуло мою гіпотезу, кожна дія,кожний поступок, все давало мені причину засумніватись у тобі, твоїй щирості
-Як ти міг...

Сальвор витягнув свытловий меч, його стару розробку, про яку я давно здогадувався...
Ділвіш витягнув теж... я не знав що сальвор йому підсказав як його робити...
Ця вся техніка... як все це легко... і хтось щось путає з магією і зі старими її правилами, теж видуманими. Велика ілюзія.

-Містер_СЕР, ти звинувачуєшся у зраді духу ОВС,ти звинувачуєшся у недотриманні заповітів дружби, ти звинувачуєшся у тому,що хочеш заволодіти світом,захопивши свиток,ми просимо тебе розповісти нам всю правду і покаятись.

Шо за брєд... але вихід я бачу тільки один. Треба їх покинути. Негайно...
Пару ілюзій... трохи хитрості... і все буде готово.
Я послав від себе вибухову хвилю... Тепер залишилось тыльки впробуати сферичний метод телепортції.
Приємне відчуття, я в сфері буквально розчинився...
Я опитнився на лавочці біля кафе.
Треба подумати, що робти далі. Без перечно, треба бде знайти свиток... Нема сумнівів...
А зараз, треба буде прослідкувати за нами... тільки непомітно...

давним давно в далекій галактиці...
Dickinson спав на гарному м"якому дивані своєї квартири як хтось постукав у двері. Він ліниво відкрив очі і повільно поплентався до дверей...відкривши двері він нікого непобачив...а на килимку перед дверима валялася звичайна газета.
"якому ідіоту прийшло в голову розносити газети так пізно?" подумав про себе Dickinson піднімаючи брудну газету. Роздивившись її уважніше він помітив що це газета в якій зазвичай були засекречені повідомлення від ОВС...через 30 хвилин детального розглядування газети він таки знайшов шифр і розшифрувавши його він отримав "Завтра о 3:00. Около кав'ярні, як завжди."
Він швидко зиркнув на годинник і вилаявся - годинник показував 3 годину. Проклинаючи ОВС і поштарів він почав швидко і нервово вдягатися. Через 10 хвилин Dickinson вже був в таксі, яке везло його прямо до місця зустрічі. Через 15 хвилин таксі приїхало до вказаного місця і розплатившись з таксистом Dickinson вийшов з таксі. Він повільно оглянув стару вузьку вулицю і побачив МС який сидів на лавочці нервово поглядуючи на вхід в кафе.Складалося враження шо він ніби стежить за входом в кафе. Як тільки Dickinson почав йти в сторому кафе Mister_SER різко обернувся і побачив його. Dickinson направився до Mister_SERa і підійшовши до нього він пожав йому руку і привітався. Спитавши Mister_SERa де всі інші Dickinson отримав трохи довшу відповідь ніж ту на яку він очікував. Mister_SER переказав йому все що сталося на зібранні.

Рейвен сиділа на незручному стільці, закинувши ногу на ногу і допиваючи другу склянку текіли, й спостерігала за всім цим бардаком, поки всі присутні не почали повільно підводитись. вирішивши що нарешті пора йти вона підвелася й повільно рушила до виходу не попрощавшись ні з ким. була зла на них всіх і ненавиділа через те що її витягнули з дому в такій годині. а можна ж було стільки корисних речей зробити. помедитувати наприклад, прийняти ванну з бульбашками чи подивитися улюблений серіал замість того щоб сидіти тут хтозна скільки часу з одержимими якимись божевільними планами людьми.
вона вийшла на вулицю, стараючись згадати де стояло те довбане таксі, коли її хтось наздогнав, вхопив за руку і потягнув в сторону.
- ймовірно свиток в Шотландії. таксі довезе тебе до аеропорту. - пролунав над вухом голос Сальвора.
сильно сподіваючись що це все просто поганий сон і що зараз її хтось ущипне і все це минеться Рейвен поперлася до таксі. на біса кому це свиток здався і що з його допомогою можна зробити такого що вони всі як ненормальні носяться з цієї ідеєю?
Рейвен відчинила дверцята машини, сіла і завтикала, чекаючи поки припреться водій. не було ніякого бажання милуватися собою і наводити марафет, жахливо хотілося плюнути на це все, поїхати додому і виспатися або нарешті здохнути.
через 20 хвилин вони зупинилися біля аеропорту де її мав чекати літак в Шотландію.
вона ж не взяла з собою ні одягу ні косметички, майже нічого, якщо не враховувати нікому нафіг не потрібного барахла в сумочці. оце весела буде поїздка.
Рейвен вийшла з машини, з усієї дурі гримнула дверцятами і тут їй в голову прийшла надзвичайно розумна думка... у неї ж нема квитка... ці ідіоти з ОВС придумали такий крутий і геніальний план щоб відправити її хтозна куди а про таку просту й банальну річ як квиток не подумали? краса...
проклинаючи все на світі вона помітила що до неї наближається знайома постать, дуже схожа на Дікінсона... йопт, а він якого біса тут робить в такій годині?
мабуть це таки сон...
повернувшись до Дікінсона Рейвен мило й безневинно всміхнулася:
-привіт...
-привіт. куди це ти зібралася?
повагавшись казати йому все чи ні вона таки вирішила відкрити цю жахливу таємницю:
- так. тобі нічого не сказали про те що якесь чудо з ОВС, щоб йому, вирішило відправити мене в Шотландію?
- та ні... але повір, краще буде якщо ми обоє зараз полетимо в Лондон...
- ох, яка романтика... гаразд, у мене нема підстав тобі не вірити, тим більше нам по дорозі...
через півгодини вони вже сиділи в літаку який от-от мав злетіти...

...Через пару годин...

Магія.....
Як приємно відчувати силу в руках...
Сальвор під час наради(ОВС-івці перейшли в іншу залу,де ризик бути підслуханими набагто меншим) часто силою думки міняв вигляд інтер*єру кімнати(а фактично нарада проходила у його підземній віллі,в якій досі ніхто крім нього не бував, ну може хтось і бував але Сальвор про це не знав, і враховуючи його манію знати все і його манію секретності це таки було правдою).

Сальвор: Свиток, що нам відомо про свиток??

Дункан: Фактично нічого,крім його назви і приблизної дати створення.Також відомо,що його шукали деякі мудреці Середньовіччя,фактично всі хто згадував його мали прямо таки маніакальне бажання знайти його, з цього можна зробити висновок,що свиток містить дуже важливу інформацію.

Ділвіш:Сальворе,ти таки не відповів на моє запитання, чому ти відпустив Рейвен,яка поїхала додому, відоспалась би потім, зараз нам треба подумати, подумати разом.Та й чого ви так маєтесь цим свитком,це я так зрозумів не більше ніж легенда,чи не так??

Сальвор: Так то воно так,але врахуй,що МС(в нього зараз інформації напевне суттєво більше ніж у нас) його шукає,захопивши його...я навіть не знаю,що буде...

Ділвіш:Яка тоді ж між нами різниця,якщо ми теж шукаємо свиток?

Сальвор:Ти дещо неправильно зрозумів, ми не будемо захоплювати свиток,ми постараємось не дати МСу захопити його, цей свиток як я зрозумів дуже небезпечна штука,краще нам триматись подалі від нього.

Ділвіш:Що ти маєш на увазі?

Сальвор:Я особисто вважаю, що свиток ну,якби це сказати,має власну Волю,це лише гіпотеза,але досить ймовірна.Просто така могуть(а могуть досить велика) думаю може сама себе осягнути.Крім того,що можна сказати про назву,якщо у свитка є назва, то хтось його бачив,а якщо хтось його бачив,то чому ним не скористались??Загадка, найкраще пояснення якої лежить у саморозумінні себе свитком,це лише гіпотеза, проте...

Ділвіш:А що з Рейвен?

Сальвор:повернемось до свитку.Він був створений у часи Римської Ісмперії.Яка мова була мовою римлян,правильно, латинська.Оскільки ми з вами не спеці по латинській,то я наприклад використовував англійську.

Так,чому свиток??Не папірус, не кодекс,а свиток??Свиток по англійськи буде scroll, мені чомусь нагадало scott -шотландець,не знаю чому,але саме в Шотландії зібрано велике число аномалій, Стоунхендж, Лох-Несс, дивної структури гори,деякі факти невідомі широкому загалу(можете покопатись в архівах ОВС, там багато чого цікавого є)



Ділвіш:Треба негайно вирушати в Шотландію!!!!

Сальвор:Ділвіше,не треба так швидко.По-перше якщо Містер_СЕР знає про Шотландію він насторожиться,Якщо не знає то це приверне його увагу.Саме тому я й послав туди Рейвен.

Ділвіш:А що робити нам??

Сальвор:Чекати дій Містер_СЕРа, невже ви гадаєте,що тільки він здатен слідкувати і шпигувати за нами.Невже ви думаєте, що я не знав,що він довгий час шпигував за нами?Я теж йому засилав шпигунів,але він час від часу їх ммммм усуває,він майстер у цьому,як і я.

Нарада завершилась....



Сальвор вже дедалі більше вчився в керуванні самим світом, магія все більше насичувала його розум,а відтак і Тіло.Та деколи не він використовував Магію,а вона використовувала його,для власних цілей,або просто давала змогу передбачувати майбутнє.

Отак і зараз, неминучість давала знати Сальвору що буде творитись,якщо він відступиться від наміченого кроку.Він знав,що має робити, МАГІЯ дала йому знати(точніше сказати, щось дало йому знати,що він має робити,це не обов*язково МАГІЯ,або як її називав Сальвор Всесвітня СИЛА,але це було ймовірно для Сальвора).

Він підійшов до власноруч зробленого пристрою(ох,як і давно це було....) і почав писати....

"Я маю виконати свою долю.Тільки так можна уберегти світ від сили свитка.Тільки так.Інакшого вибору немає.Я сказав все,що знав.Використовуйте знання,думайте.Розум порятує вас від загибелі.Прощавайте.Я відлітаю у сьомій годині.Це моя доля.Надійтесь,баланс буде досягнуто.За баланс Сил важливіше і життя і смерть, та й смертю і життям можна керувати,до певної міри.Прощайте.Хоч ми ще можемо зустрітись.Прощавайте"

Сальвор настроїв повідомляч на автоматиичне повідомлення всіх вірних честі ОВСівців у половині Дев*ятого.І пішов до літаку.

"Сила,Сила зове мене, я мушу піддатись свої долі,Свиток прагне не датись до зла,він нам допоможе,він накоїв забагато лиха, і він допоможе нам знайти вихід.Магія теж прагне балансу,який зник після створення свитку,і світ знову його набуде.Ентропія або Тьма це погано(уявіть собі абсолютно однорідний світ,повний вакуум,це світ після перемоги Ентропії, життєрадісно,правда?),Випадковість, Флуктуація це теж досить погано(уявіть собі світ,де немає законів,от і отрим аєте світ з перемогою Випадковості, не менш життєрадісно,правда?) і тільки баланс добрий для людства,і я повинен допомогти йому створитись...."


Сальвор пішов до трапу літака.Досить добре він переконав увесь персонал аеропорту,що в нього є квиток,і досить швидко переконав одну людину терміново вийти з літака і нікуди не летіти, звичайно цим він змінив її долю,але ця зміна-мізер порівняно із змінами,які може принести свиток.

Тим часом,через деякий час ОВС-івці отримал повідомлення,досить здивувались.Ще більшим був їхній подив після перегляду випуску теленовин.

"Літак,що летів до Сінгапуру розбився і впав Бенгальську затоку, за 200кілометрів від берегу,ми оголошуємо співчуття сім*ям загиблих."

До здивування, деяким ОВСівцям додався жаль і сум, через втрату одного із керівників Ордену Великого Союзу...

Цього ранку , на вулицях загадкового міста було помічено незнану ніким річ, про яку ніхто не знав. Ця штука летіла прямо з неба. Люди всі тікали кудись, щоб втекти , не знаючи куди. Myrka (так звати мою героїню) йшла одною з вулиць цього міста, вона йшла і ніби не виділа усіх цих людей які бігли на проти неї. Вона йшла і думала про сон який приснився їй минулої ночі. Їй наснилось що передньою з’явився чоловік який сказав що вона стане новим членом якоїсь таємної організації, назви цієї організації вона не могла пригадати. Ще він сказав, що з нею станеться диво і вона буде мати магічну силу, але вона має повірити в це. В цей момент вона почула вибух, піднявши голову вона побачила дим, цей дим мав якийсь дивний запах. Myrka знепритомніла. Проснувшись вона відчула дивну силу, яка переповняла її тіло. На землі лежав клаптик паперу, піднявши його myrka прочитала ,що їй негайно потрібно прибути в місто під назвою Енвайром. Вона ніколи нечула про таке місто, але це ще не все, там було написано що сьогодні в третій годині ночі вона в тім місті має зустрітись біля кафе з іншими представниками цієї організації. Мурка подивилась на годинник і він показував дев’ятнадцяту годину.
- я не знаю де є це місто, - сказала в голос Мурка.
- нічого, я тобі скажу де воно знаходиться, - почула вона знайомий зі сну голос.
Вона огледілася нікого.
Хто тут? - запитала Мурка.
- Небійся, - відповів знайомий голос.
- Іди додому ввечері по тебе приїде таксі, - сказав він.
Мурка пішла додому, вона була стомлена і вирішила трішки відпочити.
Проснулась вона від гуркоту в двері. Підійшла і запитала:
- Хто там?
- Чому ви стукаєте так сильно в мої двері?
- Що ви хочете від мене?
Вона почула тихий голос який вибачався за гуркіт, але просив її відчинити. Мурка відчинила двері і побачила таксиста який стояв перед нею і намагався швидко їй щось розказати.
- Ми спішимо, нам пора вже їхати, - сказав незнайомець.
- Куди? - запитала вона.
- Енвайром, відповів він.
- Знову цей Енвайром,- сказала Мурка.
- Що в ньому такого загадкового, запитала вона.
- Сідайте в машину, я по дорозі вам розповім, - відповів таксист….

Вони запізнилися, приїхали не в третій а кілька хвилин по третій. Мурка хотіла зайти в кафе та пролунав вибух. Вона сховалась за сусідній будинок. Пізніше вона побачила Містера Сера (це був той самий незнайомець у сні) який сидів на лавці і дивився постійно на вхід у кафе, пізніше до нього підійшов не знайомець, якому МС розповів історію яка сталася з ним в кафе. Після почутого Мурка підійшла до них і познайомилася з ними…..

Ми з дыкынсоном сидилы на лавочцы, як до нас приєдналася новенька.
Ми з нею привіталися, вона з нами.
Тут я помітив що равен сідає в таксі, і діл її кудись везе...
- Дік, прослідкуй за ними, дізнайся куди і чого вони їдуть. і поїдь з ними...
- Буде зроблено - відповів дік, і пішов розчинившись у пітьмі.
- А мені що робити? - запитала myrka
- Ще не знаю... хоча... можна в тебе щось попросити?
- Можна - відпоіла вона
- Ти ж почула нашу розмову з діком?
- Так...
- Я тобі скажу координати одного з наших головних офісів, скажеш що послав тебе я
- І що мені там робити?
- Поясниш що у нас там сталося, що нас зрадив слальвор і ділвіш, а потім, я думаю, ти дізнаєшся що робити далі...
- Добре... - вона відповіла і пішла

Добре що я її знайшов, ато в мене не було часу самому їхати в офіс...
А зараз треба подумати... сальвор, скоріше за все, проведе якусь нараду, де має щось бути... от тільки що...

...через пару годин...

Ділвіш сів у своє таксі, кудись поїхав... зараз або ніколи.
Поки я ще у"являв, де ма бути таксі, я розчинився... розвинився в сфері...
- їдь наче нічого несталося - сказав я ділу з задьнього сидіння і поставив йому під голову щось схоже на пістолет, не зовсім звичайний пістолет...
- Що тобі від мене треба? - спитав трохи наляканий діл
- Інформація, тільки інформація...
- Я тобі нічого не скажу!
- І тоді ти помреш...
- Я і так тоді помру...
- Ні не помреш, ти навіть не будеш пам"ятати, що щось мені казав, так що кажи смілівеше...
- Він нам нічого не казав
- Ну тільки не починай брехати...
- Я і не брешу...
Я вистрелив... холостим... він злякався досмерті, чуть не сталася аварія...
- Добре дорбре, я скажу!!! - сказав ділвіш
- Ну то я тебе уважно слухаю...
І він мені розповів все.
- Щож, а зара відпочинт, їдь додому і поспи - сказав я, і потім дивним пристроєм стер йому пам"ять і зник.

Я собі гуляв містом і думав... і тут пролунав звінок... від myrka

- в мене є новини, в офіс прийшло одне повідомлення від сальвора
- і яке? - запитав я, і вона мені його розповіла

Ну щож, все стає на свої місця... Актори зійшли на сцену, і почалась велика вистава...

Цікаво,чи повірили вони у мою смерть?зрозуміло, що я люблю дослухатись до того що підказує мені інтуіція,але якщо подумати логічно то користь від загибелі сумніваюсь що може якась бути.Я ж можу її сфальсифікувати,змінити обличчя і допомагати виконанню планів.
Шотландія.Досить цікава версія щодо неї.Досить непогани спосіб збити Містера_СЕРа з пантелику.Не знаю чого,але чомусь ЩОСЬ мені підказує шукати в Австралії.Шукати не свиток,шукати підказку.

Що може являти собою свиток?Безперечно це річ,яка буде надавати велику владу,бо інакше чому його так напружено шукали.Інформація зосереджена в ньому безцінна і головним для мене є не її суть,а саме її безцінність, незважаючи на руйнівну силу свитку її можна обернути на благо.Що може давати таку силу??Зрозуміло що враховуючи що магія напевне була відома для творця свитку,сумніваюсь що свиток просто надавав більшої енергії, ні , думаю, він якось не зовсім прямо пов*язаний із магією.З іншого боку,якщо він дає владу,то який найпростіший спосіб захопити владу? Тут відповідь ясна-владарювання над розумами,причому не в одиничній кількості,а массово і одночасно,не витрачаючи енергії,це досить велика сила,і достатня щоб за неї так відважно бились.Але чи це дійсно так?

Творець безсумнівно був генієм,що надовго перевершив свій час. Він мабуть теж розумів природу великих Сил.Хоч що значить розуміти їх природу,їх можна сказати не зовсім існує.Але як казав Альберт Ейнштейн що коли закони природи дозволяють передбачати фізичні явища, закони симетрії дозволяють передбачати самі закони природи.Так і є,навіть умовно закони симетрії можна розбити на два типи еквівалентні великим силам, безладдя і порядок,Випадок і Ентропія, Порядок і Хаос. Якщо творець свитку(з іншої сторони чи факт що у свитку був творець?) знайшов можливість керувати умами, то її ж можна використати для побудови доброго світу,кращого світу, Синархії.Протиилежність Анархії,світ де всі будуть задоволені,при цьому не втрачатиметься його динаміка, розвиток, еволюція. Сальвора можна назвати утопістом,він хоч і знав про зло і добро більше ніж більшість людей(тільки Містер_СЕР міг посперечатись із ним у знанні основ, абуть саме МС знав їх найкраще, хоч ми не можемо гадати у чужих умах) та все одно хотів дати людям щастя,непрямо,невічне,бо вічне щастя зупинять розвиток,а для декого саме розвиток є ціллю.

Тепер Сальвор добре знав,що МС скоріше за все переконає ОВС що зрадив не він,а Сальвор,та його це не обходило,фальсифікація досить добра,цінамі прйшло над Індонезією декілька землетрусів, Ураган,аварія літака досить можлива,виходячи із складних природних умов,та й репутація Сальвора була достатня,щоб знайомі повірли що він пішов на це виходячи із поклику самої Магії.Ал насправді,він хотів тільки дістатись до моноліта.Улуру.Айєрс-Рок.Щось в ньому притягувало його.Та ціль Сальвора все-таки не в здобутті свитку,а в Синархії.Та вона може залишитись лише мрією якщо свиток попаде не в ті руки.Найкраще якщо він бде знищений.Свиток-річ досить потужна у плані сили поєднання Великих Сил,що майстерно зіткана у ньому творцем, при його знищенні станеться щось незвичне,не таке вже незвичне з погляду середньостатистичного ОВСівця,але достатнє щоб воно допомогло Сальвору створити План.І саме через це Сальвор наближається до Моноліту.Там всі таємниці свитку розкриються,або ще більше заплутаються...

книга закрита.